субота, 29 липня 2017 р.

У блогах останнім часом популярно писати "100 фактів про мене" з метою кращого знайомства. Перечитавши досить багато блогів, я дивувалась, як можна стільки пригадати про себе цікавого. Мені, навпаки, тоді було важко нашкрябати хоча б 20. Але минуло трохи часу, я добре подумала про все і тепер можу написати 100 фактів теж. Виявилось, що це ще не все, але більше фактів згадувати тут я не буду, тому що це і так забагато. Отже.
 1. Я не ходила у дитсадок. Моїм вихователем був мій дідусь.
 2. В мене проблеми з вибором життєвого шляху (ніби вже і визначилась, але щось не так).
 3. Страшенний меломан. Музика для мене - сильний засіб емоційного впливу. Як мінор, так і мажор. Причому навіть не прислухаюсь до тексту пісні, для мене в першу чергу важлива музика. 4. Я не намагаюсь виховати і зламати. Відпускаю, хоч це для мене надзвичайно важко, і йду своєю дорогою. 5. Слухаю більше, ніж розмовляю. Часто не знаю, що сказати. Або знаю, але не хочу. Можу дивитись і слухати, або їсти і слухати. Аби лише не розмовляти. 6. Мені ніколи не буває нудно і погано наодинці. 7. Гостро відчуваю намагання маніпулювати мною. Не факт, що покажу це, але висновки зроблю. 8. В дитинстві хотіла стати ентомологом. В мене були мурашині колонії, з якими я проводила різноманітні маніпуляції і експерименти, а також проявляла свої хворобливі деспотичні нахили. 9. Мені подобалосьі подобається вчитись. Роблю це із задоволенням. 10. Не люблю ананаси. 11. Їздила на навчання протягом 5 років. Мені не щастило з квартирами, і я була надто великим задротом, щоб мешкати у гуртожитку. Але мені подобалось їздити, слухаючи музику, читаючи, дивлячись у вікно. Я зустріла багато дивних або цікавих людей, нерідко могла замріятись і заїхати не у те місто. 12. Вдома люблю поспівати на вигаданій мові, так як в мене проблема з запам'ятовуванням текстів пісень. А ще у мене погана пам'ять на зовнішність і імена. І дати. І проблеми з математикою. Великі проблеми з математикою. Напевно, вроджена вада. 13.Я пожартувала одного разу що вмію бачити майбутнє по лініям на долоні. І мені повірили. Дійшло до того, що мама моєї знайомої прийшла до мене на сеанс хіромантії. 14. У школі я ні з ким не зустрічалась. 15. Та я, яку бачить більшість оточуючих - часто не я. Звучить не дуже. Але з різними людьит я поводжу себе по різному, часто не так, як хочу. В мене навіть інколи голос змінюється. 16. Не люблю ранки. Ще більше не люблю розмовляти зранку. Але обожнюю полудень і вечір. Пізно лягаю спати. 17. Не люблю золотих прикрас, але обожнюю зроблені зі срібла. 18. Люблю дощ, сильну грозу, заметілі. Саме наближення грози, коли все стихає, немає вітру, небо на горизонті темне і пронизане блискавицями... О Б О Ж Н Ю Ю! 19. Шкодую про те, що розпитувала свого дідуся про все на світі ще більше. Мене захоплювали його знання. А ще він навчив мене декламувати гігантські вірші Пушкіна напамять десь у 6-7 віці. І як це було можливо тоді з моєю кеаською пам'яттю? 20. В унівкрситеті я була відома як "дівчина, яка зовсім не фарбується". О Боже! 21. Я досить часто нервуюсь і злюсь. Люблю накручувати себе. Але й швидко заспокоююсь. І, досить таки часто, не йду просити пробачення першою, тому що дуже горда. А ще, коли я зла і кричу, у мене починає заплітатись язик, і це кумедно виглядає. 22. У мене на спині тату. Місяць. Обирала я його не за символікою, мені просто сподобався ескіз. Потім вигадала йому значення, щоб відповідати на питання, типу, "А що це означає?" "Загадкову особистість, яка має темну і світлу сторону. Мила і лагідна, але можу й впізати тобі в обличчя, якщо продовжиш ставити ці запитання". 23. Я не можу терпіти гіа=пермаркети. Мені там фізично погано. Не люблю займатись шопінгом. Коли потрібно щось купити, складаю список і відразу ж йду за тим, що є у списку. 24. Люблю займатись спортом і спостерігати за тим, як змінюється моє тіло. У кращу сторону, звісно ж. 25. Моя найкраща подруга дитинства молодша за мене на 5 років. І це була найкраща дружба за усе моє життя. Саме з цією подругою у мене було захоплююче дитинство і юність. 26. Я цупила чужі човни.На моєму рахунку десь 7-8 човнів. Ніколи не любила різні шумні двіжухт, типу дискотеки чи табору. А коли вперше зібралась на дискотеку у 7 класі, мене збирала уся сім'я. Я була у коричневому светрі під шию і білій юбці. І це був жах. 27. До речі, не люблю одягу, що закриває шию. 28. Не люблю позичати комусь гроші, а коли виходу немає, людтна дуже просить, ще більше не люблю розпитувати і нагадувати про борг. Мій внутрішній єврей тоді дуже незадоволений. І, так само, не люблю позичаит гроші у когось. 29. В дитинстві я обожнювала коней. Я мріяла про власного коня. Шукала, де він буде жити. А одного разу на нашу вулицю забрів кінь. Я вже мала на нього плани, але господар його знайшов. 30. Я вчусь на своїх помилках, а також беру для себе уроки з життя, спостерігаючи за ситуаціями. 31.

пʼятниця, 21 липня 2017 р.

Пам'ять

Я надаю великого значення спогадам.

Це почалось ще у школі. Я просто задумалась, що буде, якщо я втрачу пам'ять і забуду всіх друзів, всіх близьких, всі жарти, які я чула, всі фільми, які дивилась, забуду, хто я. Тоді я відкрила для себе те, що надто багато уваги надаю спогадам, і одним із моїх страхів є забуття.
З тих пір я почала активно збирати і зберігати найяскравіші моменти життя.
Робила і роблю я це різними способами. Це одна із тих небагатьох речей, у яких я шарю.

Блокноти.

До речі, перші мої спогади датуються ще далеким 1997 роком. Перед цим я теж наштовхуюсь на свої перші речення і слова у старих книгах нашої сімейної бібліотеки. Там я активно писала, хто я, як мене звати, літери алфавіту, малювала членів сім'ї (схожих на прибульців). Тоді мене підтримував мій дідусь, який захищав мою "творчість" і мене від батьків і, час від часу, теж дописував ту чи іншу стрічку, свій коммент, біля моїх кривих літер.:)
Згодом, навчаючись у початковій школі, я купила перший блокнот сама. За 2 чи 4 гривні. Заповнила його від початку до кінця.
З тих пір я заповнила десь приблизно від 8-10 блокнотів своїми думками, переживаннями, планами і мріями. Мені дійсно приносить велике задоволення писати про все, що я думаю, на папері, виплескувати все те, що накопичилось. Ще більше задоволення мені приносить перечитувати це все через деякий час. Це ніби погляд у минуле, розмова з собою, наприклад, 15-річною. Звучить як шизофренія, але це іноді набагато продуктивніше, ніж розмова з кимось іншим.:) Пізніше я почала малювати і вклеювати різні фантики, чеки, квитки, вирізки із газет.  Деякі із моїх блокнотів не закриваються, і мені це подобається.

Музика.

Вона завжди присутня у моєму житті. У моїх нотних зошитах, у старенькому касетному плеєрі, на флешках і старому ноутбуці. Кожна яскрава подія у моєму житті, кожна дорога мені людина пов'язана із піснями. Інколи, просто йдучи вулицею, я можу почути віддалений звук пісні, яка відразу перекидає мене у минуле. Так я можу стояти і вслуховуватись у ці звуки. Нерідко за цим мене застукували знайомі і друзі. Музика для мене, наче портал.

Фото.

Почалось з того, що  я пообіцяла собі робити хоча б одне фото в день. Їх я берегла у телефоні, на картках пам'яті, на флешках. Потім в моє соціальне життя увірвався Інстаграм, і поки я не почала вести одну тему і слідкувати за кольоровою гаммою, моїм альбомом був саме він. Я просто ненавиджу той день, коли я видалила всі фото у профілі. З тих пір я зареклась ніколи і нічого не видаляти без збереження.

Я люблю ностальгувати. Це одне із моїх хобі. Головне лиш тут, не захоплюватись.
Зберігайте свої моменти в літерах, силуетах, на папері, на пластику, в коробці чи в інтернеті. Зберігайте свої спогади, бережіть їх, тому ще це те, із чого ви складаєтесь. Кожна посмішка, кожен поворот, кожен злет і падіння - це все ви. Тільки не потрібно йти у все це з головою. Я,  як ніхто інший, розумію, як приємно переживати приємні моменти минулого знову і знову, але не менш приємно створювати нове сьогодні.

вівторок, 28 березня 2017 р.

У кожного своя Мексика ( читати - "мрія"). Добре, коли в дитинстві спостерігаєш щось неймовірне або жахливе і твердо вирішуєш це повторити, або змінити, коли підростеш. Або мрієш їсти увесь день лише морозиво, а не ці супи і овочі, або дивитись улюблені мультики і більше нічого не робити.
Але, буває, що тобі випала відважна і величезна мрія. Не так просто втілити її у життя. І тут вже вирішуєш, чи вирушати на інший кінець світу чи здобувати улюблену роботу, кинути все і сліпо йти за нею.
Мрії повинні бути безглуздими. Мотивувати. Робити нас кращими. Їх повинно бути кілька, деякі з них, можливо, і будуть недосяжними. Прагнучи  здійснити одну з них, ми й не помічаємо, як підкорили не одну вершину, досягнення якої раніше і не планували.
Але тут є своє елементарне "але". Щоб чогось досягнути, потрібно щось таки робити. Мрії підступні. Заманюють нас без попередження. Без дій вони лише приваблива картинка.

Один з моїх улюблених моментів - сміятись з кимось і в процесі цього усвідомлювати, що тобі подобається ця людина і те, що вона просто є.

четвер, 1 вересня 2016 р.

Для мене подорожі - це потрійний захват: передчуття, сама мандрівка і спогади.

четвер, 25 серпня 2016 р.

...tides will bring me back to you.